«Щит»

––––––––––––––––––––

1. Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. – М.: Высшая школа, 1998. – Т. 1.

2. Іналджик Г. Османская империя. Классические сутки 1300–1600. – К.: Критика, 1998.

3. Рубель В.А. История Средневекового Востока. – К.: Лыбедь, 1997.

4. Шеремет В.И. Становление Османской империи. XIII – XVI вв. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 1.

5. Эпоха Возрождения: Европа, Азия, Африка. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. ON SOCIAL AND STATE SYSTEM OF THE OTTOMAN EMPIRE B. Tyshchyk, K. Marysyuk

Ivan Franko National University of Lviv Universytetska Str. 1, UA-79000 Lviv, Ukraine

In the article the issues of social and state system of the Ottoman empire are elucidated Special attention is paid to the most influential social groups and bodies of the state power and administration

Key words: Ottoman Empire, state authority.

Статья поступила к редколлегии 25.05.2006

Принятая в печать 01.06.2006

[1]© Бойко І., 2006

[2]© Головко О., 2006

[3]© Кіселичник В., 2006

[4]© Кобилецький М., 2006

[5]© Кульчицький В., 2006

[5]Назву Варшавського договору одержали “політична конвенція”, підписана 21 квітня 1920 р. і “військова конвенція”, підписана 24 квітня 1920 р. Обидві конвенції були суворо таємними.

[6] Назву Західної України в історичній літературі отримали Галичина і Західна Волинь, які примусово були включені до складу Польщі.

[7] За даними військового міністерства Польщі на 23 квітня 1920 р. польські збройні сили на Східному фронті становили 148400 солдатів і офіцерів. Радянські війська мали тоді на Західному фронті 72924 бійці командири.

[8] Російсько-українську делегацію спочатку очолював К. Данішевський, а пізніше А. Йоффе, полську – Я. Домський.

[9] У Ризькій конференції від Галревкому брав участь М. Баран, а також делегація колишньої ЗУНР у складі К. Левицького (голова), Е. Брайтера, Л. Мишуги і О. Назарука (члени).

[10] Територія Польщі поділялася на 16 воєводств, 264 повіти, 3915 волостей і 40533 села. Західна Україна налічувала 4 воєводства, 67 повітів, 643 волості, 7103 села.

[11] Львівський сеймик мав 100, а Станіславський і Тернопільський – по 60 членів з поділом на українську і польську палати.

[12]© Савуляк Р., 2006

[13]© Тищик Б., 2006

[14] Конвокаційний сейм – такий, що міг приймати конституційні закони, що не вимагали санкції короля. Такі сейми скликалися переважно в часи безкоролів’я, встановлювали засади і час вибору короля та ін.

[15] Один з противників Конституції, посол Я. Сухожевський, наприклад, заявив, що він сам Конституції не читав, але зі слів інших знає, що вона суперечить польським вольностям і свідчить, що Польща стає на шлях революції, як і Швеція (де 1789 р. теж була прийнята Конституція), чого не слід допустити.

[16]© Тищик Б., Марисюк К., 2006


назад


Навигация